Любов — це є стосунки вічні,
Що завжди свіжі і нові,
Що з часом геть не стануть звичні,
Притуплені чи неживі.
Любові вчитися повинні
Усі. Не примха це ніяк,
А це обов'язок людини.
Любов дає найвищий смак.
Все те, псує життя що, має
Смаки споганені й брудні.
І хіть до тих смаків долає,
Мов супостата на війні,
Найвищий смак. І перемога
Цього у серці почуття —
Обов'язок наш перед Богом,
Перед собою і життям.
[i]30.08.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758545
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2017
автор: Петро Рух