Ось так і я пишу для себе долю,
Спочатку в мріях, потім у віршах.
Щось навигадую собі, що аж до болю,
А щось побачу в швидкоплинних снах.
Щось у молитві попрошу у Бога,
А щось намрію в тихій самоті.
І стане легшою життєва та дорога,
Тому що з мрією йти легше по житті.
По вірі нашій нам усе дається,
А ось і щастя стукає у вікно...
І знову серце швидко-швидко б'ється.
Я ЗНАЮ - дочекаюся й свого.
03. 11. 17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758539
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2017
автор: іванесса