Чаруючі запахи осінньої ночі
Лягли на обличчя, на очі дівочі
Принесли всі спогади, здогади, сни
Окуті міцною сіттю таїни́
І хто я, звідки, де знайти коріння?
Лиш чужі спогади і марево-видіння
Увінчані всі пошуки лиш крахом
Тримають у полоні невідомі стра́хи
Чому раніш, чому ми не дізнались?
І як до цього мені міцно спа́лось?
Звідки́ оця жага дізнатись все?
Що думав мій прапрадідусь і куди доля занесе?
Нам треба вдуматися в істину одну
Ми є сплетіння душ зібраних в Долі пелену́
Чиїсь думки, чиясь жага до чогось
Мутації їх хромосом - і ми вже новий сенс життя для когось
Це покоління душ-це джерело твоєї
І не були б ми тими кими є, без неї
- я збережу, я збережу цю мудрість сво́їх поколінь
У кожному зернятці, що рознесуть по світу журавлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758514
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2017
автор: Майя-Софія