Зніми мені каміння з шиї,
або штовхни...піду під воду.
Нема уже іншої мрії
І правильнішого підходу.
Зніми той камінь стане легше...
Чи зіштовхни своїм – пробач.
Я відкривала тобі серце...
А ти... туди - солоний квач.
А що не плакала терпіла,
Не викидала, берегла,
то те солоне антитіло –
камінням стало... Сил нема
носити непотрібне більше
ані тобі, ані мені...
зніми каміння – стане ліпше...
втопи ілюзії на дні. серпень. 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758464
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2017
автор: Яна Бім