Високо летять в небесах,
У вирій клинами лелеки.
Потиху проміння згаса,
Десь там, воно гріє - далеко.
Не звикли вони до зими -
Там гріється кожна пір’їна.
І линуть на південь клини,
Лишають святу Україну.
Та все ж повертають назад,
Щоб тут діточок народити,
Тут гнізда лелечі і сад,
Які мають діти любити…
Вертайтесь, лелеки, назад,
Клинами в свою Україну.
Тут ваше гніздо і ваш сад,
Тут близьку знайдете родину.
Вертайтесь додому, здаля!
Вас зовуть Кривоносові стяги,
Тут зустріне вас матір земля,
Де поєднані кров і відвага..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758379
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.11.2017
автор: Віталій Назарук