Візьми трохи ночі

Візьми  трохи  ночі
і  відріж,  як  полотно,
я  не  знаю  точно,
бо  було  дуже  давно!
Не  розсип  ти  зорі,
ріж  не  акуратно,
але  ріж  поволі,
ну!  на  що  ти  здатна?
Потім  відламаєш  
поворот  у  річки,
часу  ти  не  згаєш,
Але  що,  то  кличте!
Відіб’юсь  луною,
у  гірських  долинах,
не  іди  за  мною,
бо  загубиш  сили!
А  любов  загубиш,
буде  неприємно,
ти  ж  бо  когось  любиш,
ну,  скажи  відверто?
Не  соромся,  зоре,
швидко  зізнавайся,
ой!  моє  ти  горе,
ну,  гаразд,  тримайся!
Віднесу  до  нього,
чом  же  я  не  вітер,
він  рубає  дрова,  
з  лоба  піт  не  витер…
Ти  йому  поможеш  -
поцілуй  у  губи,
полечу  я,  може,  
отуди,  а  куди?
Не  забудь  ти  зорі,
вчора  їх  трусили,
бо  -  це  діти  долі,
що  тобі  вгодили.
Що  знайшли  дорогу
таку  чудернацьку,
де  нема  нічого,
окрім  твого  щастя…  

                       я  тобі  дарую
                       сонце,  квіти  різні,
                       я  тебе  цілую
                       через  ночі  пізні…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2017
автор: Go Love Ash