Вона ногами не торкалася землі
і пурхала пташиною по сцені.
Її чарівні очі у імлі,
як дві зорі світилися зелені.
Чутливі руки і осиний стан,
та сповнене теплом велике серце
завжди вели через життя туман
й допомагали у щоденнім герці.
На першім місці па і фуете,
часу не вистачало для обранця.
Відкинула й думки вона про те
і цілковито віддалася танцю.
01.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758205
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2017
автор: Олександр Мачула