Спізнілі квіти, скільки ви снаги
У листячко набралися за літо,
Не хочете ні блякнути-сивіти,
Ні кутатись насінням у сніги.
Милуюся і вчуся саме так
В житті сприймати різні лиховії.
Ви – справжній символ віри і надії
І життєлюбства непоборний знак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2017
автор: Оксана Дністран