Останні барви осені

Останні  барви  осені  –  скупі,
Так  мало  в  них  експресії  і  блиску…
Вже  золотень  дистанцію  пробіг,
Підвівши  за  собою  жирну  риску.

Ні  звуків,  ні  вібрацій,  ні  тепла,
Лиш  де-не-де  ще  гупають  ранети,
Лише  густа  передзимова  мла
І  листя  обгорілі  трафарети.

І  сухозлітка  вранішніх  калюж  
З-під  подиху  осіннього  морозу.
О  листопаде,  увійди  й  поруш
Цю  атмосферу  сонну,  безголосу!..

Коли  душа  –  розтрощене  вікно,
В  яке  надривно  завиває  осінь,
Коли  слова,  як  вимерзле  зерно,
А  ти  ще  й  досі  плодоносиш,  досі…

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758048
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2017
автор: Наталя Данилюк