Я не хочу бачити щастя,
Я хочу бачити ваш біль.
Пороки, сумніви, докори сумління,
Пристрасть, порожнечу.
Я хочу читати вашу душу,
Ці її підвалини, горища…
Бо природа щастя зрозуміла.
Бо щастя –
Закриті на мить очі.
Бо наша глибина – це наш біль.
Подерте в шматки минуле,
Потік людей в обличчя,
Самотність у часі.
Бо глибина – це пошук,
Катування себе щомиті.
Нам усім хочеться забути.
Хочеться, хочеться…
Нам хочеться бути кращими.
Так, хочеться…
Нам хочеться бути невразливими.
Сильними. Завжди.
Не знати хаосу і війн
У собі.
Ми замальовуємо душі
Один одному фарбами.
Змішуємо палітру.
Ми впливаємо.
Ми існуємо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=75773
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.05.2008
автор: Night