Широкіє матерії (дуже філософський вірш)

я  дивлюсь  у  відкритий  космос
шукаю  в  ньом  свою  мету
і  там  втрачаю  власний  голос
відчувши  вічну  мерзлоту

я  тільки  іскра  в  цьому  світі
за  компом  ллється  часу  плин
настольна  лампа  мені  світить
і  я  сижу  зовсім  один

а  все  тому,  що  комп  не  тяне
ні  Відьмака,  ні  Батлфілд
знов  в  Клуб  Поезії  загляну
можливо  шось  напишу  в  ритм

цей  філософський  дуже  настрій
залишить  в  мені  новий  слід
широких  я  матерій  майстер
скоро  мене  почує  світ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757708
Рубрика:
дата надходження 29.10.2017
автор: Шалений гравець