Проблеми, нерви, стреси і депресії
На нас чекають в світі у реальному,
Ми хочемо уникнути агресії
Зручніше нам у світі віртуальному.
Звичайно, що зручніше і спокійніше
Сидиш собі, зігнувшись в три погибелі,
Схопивши мишку, міцно зуби зціпивши,
Б’єш контру, щоб уникнути загибелі.
Нервуєш теж і це цілком природно,
Але упевнений, що завжди маєш шанс,
Бо в грі ти знов життя почнеш спочатку,
В реальності живеш єдиний раз.
А за вікном проходять зими з веснами,
За роком рік спливають вдаль літа,
Не зчуємось, як станемо дорослими,
Затягне в вир життєва суєта.
Що ж ми з тобою, любий друже, візьмемо?
Замислись і подумай-но як слід,
Бо кожен з нас, як школу ми закінчимо,
В сімнадцять років майже інвалід.
У кожного гастрити, сколіози,
У того зір сідає, в того слух
І майже з дитсадка у нас неврози,
І карієс, і безліч тих недуг.
То як же далі вчитися і жити?
Кохати і народжувать дітей?
Як будем рідний край наш боронити
І доглядати немічних людей?
Не падай духом, друже, і не кисни,
Бо хто шукає вихід, той знайде!
Ти тільки зупинися і замислись,
А далі як по маслу все піде.
Є шлях один і звуть його в народі
Здоровим способом життя – ось так!
Тобі, я думаю, він стане у нагоді
І поведе у світле майбуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757280
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2017
автор: Пелепей Тетяна