ДЛЯ ХВИЛІ…

Вгомонись,  чубата,  не  лупцюй  у  груди,
Не  вдаряй  щосили  берега  крило  —
Мандрувала  довго,  побувала  всюди,
Не  буди,  хвиляста,  і  його  нутро.

Хай  сліди  бентежні  замережить  піна  —
В  шумовинні  білім  їх  вже  не  знайти. 
Ти  чесала  спини  кораблям,  дельфінам,
Хваткою  акули  гнала  і  кити.

Не  змагайся  з  часом,  не  гарцюй  у  шалі.
На  тобі  єдиній  не  зійшовся  світ.
Ще  зустрінеш  щастя  на  своїм  причалі  —
Полетиш  із  вітром  в  неземний  політ.   
       25/10/17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2017
автор: Lana P.