Гайда, рушай.
яка вона гарна!
вона гарна й гаряча, палкіша від пекла.
коли я побачив її, мало не впав з мотоцикла.
вся в шовках та в мереживах, ох!
не дивися – хапай її, доки не зникла.
ти диви. я кажу: перепрошую панну,
мій обов'язок – допровадити вас додому.
а відтак супроводжуватиму вас в навколоземній подорожі:
там в просторах світового океану
є багато цікавого та захопливого,
якщо випити пляшку рому.
гаряча, гаряча! палкіша від пекла.
ми зробимо правильно, ми вчинимо гріх.
[i]я не звикла до рому[/i]. а до чого ж ти звикла?
вона палить, мов сонце ямайки,
я люблю її більше за всіх.
в чому ж проблема, питаю. – чого б ти тепер хотіла?
вона каже: [i]багато чого, не проблема, але не в тому річ.
але річ і проблема ось[/i]. – вона показала обручку,
і я провалився в пекло, де панує полярна ніч.
гаряча, гаряча. ми зробимо дуже добре.
палкіша від сонця, пекельна, як предковічне зло.
ну, будь сильний та мужній. рушай, в кого серце хоробре:
ти справді не знаєш зла. а як би нам добре було!
джерело: hotter then hell, kiss
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2017
автор: Crystal view