Скільки тобі довелось пережити
Знає лиш Бог і ще трішечки я,
Але твій дух не зуміли зломити,
Сильна і ніжна, найкраща моя!
Роки пливуть – їх не в змозі спинити,
Але навіщо їх хід вповільняти,
Адже це ти тільки вмієш так жити:
Світ цей любити, людей поважати.
Кажуть, що можна усе вибирати.
Вибрать не можна лиш матір нізащо,
Бог не дозволив мені тут страждати –
Вибрав він сам мені маму найкращу.
Рідна моя, найдорожча людино,
Хочу для тебе я небо схилити,
Хочу, щоб завжди, щоб кожну хвилину
Ти могла в спокої, в радості жити.
Я пам’ятаю ці лагідні руки,
Що мене гріли, ростили, любили.
Хай їх так само цінують і внуки,
Дай тобі, Боже, здоров’я і сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756831
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2017
автор: ЮНата