І омріяна, і непрохана,
І близька, і чужа водночас-
Осінь, Бабиним літом сполохана,
Салютує з небесних терас.
Салютує громами- блискавками,
Шле з небес нам усім привіт,
І на листі краплинами- блискітками
За собою украплює слід.
Цей осінній пейзаж- на продиво,
Гомонить всеосіння рясне!
У зимовім засніженім олові
Скоро осінь затихне-засне.
© Володимир Присяжнюк
19.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756827
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.10.2017
автор: Володимир Присяжнюк