Я знаю, що Муза бува охоронцем,
Як дощик,цілісінький день за віконцем,
Коли, незвана самотність нагряне,
Зненацька, осінь прикрасить у багряне.
Слова, Муза несе, про неї яскраву,
Красиву, чудо – панянку і ласкаву,
Із вітром, грає в хованку, враз сміється,
По полю, радо золотом розіллється.
Вже ліс, убрався, у кольори червоні,
Земля, обіймала трави напівсонні,
Дощик, чечітку вибивав, так грайливо,
Втішаюся з Музою - рідкісне диво.
17.09.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2017
автор: Ніна Незламна