«Почекай…» шепотіли губи…
Але тіло бажало рук.
Щоб не крикнути стисла зуби
Відчуваючи серця стук…
Намотав на кулак ти волосся
Щоб покірною тобі була.
Тої пристрасті відголосся
Зупинити вже я не могла…
Запалало, занило все тіло
Вміло грав ти бажанням моїм.
Від очікування щось боліло
І у скронях десь гуркав грім…
Відчувала майстерність і силу,
Кожним подихом ти керував.
Потім вже від кохання зімлілу
Ти повільно в плече цілував…
Потім знову притиснув і пестив
Цілував, тихо вів вдалечінь.
Лиш на мить відпустив
І знову… піднімав десь на височінь…
«Трішки ще…» шепотіли губи.
Моє тіло бажало рук.
Щоб не крикнути стисла зуби
Відчуваючи серця стук…
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756671
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.10.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко