Було . Пройшло. Ну і нехай…
Уже із часом менш боліло
Чи в серці ніж був? Не питай…
Яке тобі до того діло.
Зарубцювалося . Лиш в дні
Осінні , сірі й непогожі
Нагадує про все мені
Болем, яким всі долі схожі.
Затерпло … Заніміло... Час
Не може розтривожить душу
Лиш сонце в вікна раз по раз
Промінням сипле : - Мусиш!
- Мушу!
Знову навчитися любить
Замріятись під літні зорі
І крок за кроком ввись робить
І розчинитися в просторі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2017
автор: Олеся Лісова