Заколисую втому, коли сипле бісером ніч,
Вже над містом розлилися сутінки матово-білі.
Кожен раз собі кажу: «Я скину тумани із пліч…»
А вони залишають на стінах душі свої тіні.
Спохмурнів горизонт, в’ються в часі сумбурні думки,
Саме серце схватили й осіли у ньому, холодні.
Кожен раз їм говорю: «Покиньте ж ви мої рядки,
Ні секунди не хочу вас бачити більше сьогодні.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2017
автор: Олеся Шевчук