Ти знаєш я рахую дні і ночі,
Коли побачу твої ясні очі,
Такі веселі,радісні й кохані
Вони весь світ показують мені.
І як, скажи , мені не закохатись?
Коли вони взяли мене в полон,
Полон цей ніжний і солодкий,
Він відкриває новий світ:
Кохання, радості й добра.
І тут я бачу світло, і стежку прямо в ліс
Вона веде мене кудись ,
І чую, як співають солов'ї
І десь далеко шум морів,
Та як можливо це - ліс і море разом?
Тоді і розумію, що це в сні
Та я продовжую іти
Все більш занурюючись в ліс,
Тією стежкою чудес,
Що все більше манить вглиб
Кругом співають солов'ї
Цвітуть сади, шепоче ліс.
Я прислухаюся до всього
І чую враз твій голосок
І серце все скоріш застука
Бо голос все гучніш стає
І тут галявина, і в центрі -
Ти стоїш і усміхаєшся мені
Ти підійшов , обняв мене
І на душі стало тепліше
Бо поряд ти і тільки ти
І більш нікого в цьому світі❤️
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2017
автор: Lola_16