Св. Івану Предтечі і Ліні Костенко
присвячую
Від Бога чоловік ти першозданний?
Святий Огонь поцілував тебе горіти?
Ти маєш так проходить Його здання —
Що як підлога враз почне горіти —
Ти маєш неповторне говорити!!
Віконне шкло враз дзенькне майоріти!
Шкафи одсунуться у страсі верещати —
Зашпорталися у сітях віків нащадки!
Одна дружина твоя — не словник івріту,
Лиш має неповторно це вміщати!
Вона — мовчати,
Ти — неповторно говорити!
Шість (сім) мільярдів імпозантних.
Веде-несе вперед-назад їх,
У теміні — горизонтально скрипи!
Общипані і параобезкрилені,
Мужі, що вже не чують, лиш гутарять:
Щезати їм пора чи не щезати?
Вперед їм — чи назад? І де назад це?
Й жінки говорять? Їдкі світські хмари!!
Гармонії церковної добра де взяти?
Ми йдем з дружиною, церковні
До церкви йдуть — в дощ — благодаті повні,
І стіни в златі благодаті!
Й димів немає. Ольга, Ліна — є.
Чоловіків немає. Звідки взятись?
2.9.2011, 19.1.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756229
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович