[i]Держава створює умови для ефективного
і доступного для всіх громадян медичного
обслуговування. У державних і комунальних
закладах охорони здоров'я медична допомога
надається безоплатно; існуюча мережа таких
закладів не може бути скорочена.
(Із ст. 49 Конституції України)
[/i]
Реформу медицини прийняли! –
у за́хваті експерти галасують.
Всі задово́лені, чекають похвали́,
нікого окрім себе вже й не чують.
У скептиків, звичайно ж, інтерес –
чи залиши́лося дитя у мисці.
В цій справі важливіший сам процес,
що ми ідем, а не стоїм на місці!
Куди ж веде народ реформа ця,
на що людині кожній сподіватись?
Скажу вам не для кра́сного слівця́ –
є кожному із нас за що боятись!
Держава лиш обмежиться любов'ю,
і знов міцним дам волю словесам,
бо піклуватись за своє здоров'я
тепер громадяни́н повинен сам!
Та це іще не все, наступним кроком,
щоб якість лікування підійня́ть,
лікарень кількість зменшиться до строку.
Тут інших слів немає… їхню мать!
Ось втілять медрефо́рму у життя
і заживем нарешті ніби в казці –
знов ба́бок і шаманів вороття́,
лікарні ж залиша́ть для можновладців!
За що боролись і куди ідем,
навіщо Конституцію приймали?!.
Не обирали б лицемірів і проблем
таких би, певен, вочеви́дь не знали!
19.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756115
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.10.2017
автор: Олександр Мачула