Мрячи́ла осінь, хри́пло вороння,
Сталеве небо хмарилось на землю,
Скидали клени шати навмання.
Листва́ кружляла з вітром каруселлю.
Загледілась. І видалось – то я
У мандри рушила – легка, золотокрила,
День смакувала, начебто маля,
Якому мати світ новий відкрила.
Горобчики, як зграйка циганчат,
Розцвірінчались жваво й безтурботно.
І стало всім святковіше в сто крат,
Яскравих барв добавилось в полотна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2017
автор: Оксана Дністран