давай, чек ін у цьому дні,
де все так виважено-чітко,
допоки час зубної щітки
не вкраде щелепа на дні,
допоки чутно присмак меду
у дьогті підлості і зрад.
давай. ми завжди будем недо- -
нікому з нас не стати над-,
ми всі - одна велика риба
в акваріумній грі планет,
де недоконаність - не хиба,
а вічне прагнення вперед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755870
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.10.2017
автор: жовтень