Лишила я тебе...Лишила я й дитину-
Ненавиджу себе,себе їм щоднини.
Благав,просив...молив,зненавидів весь Всесвіт,
Ти думав -розлюбив,та досі щемит в серці.
Для мене він-це Бог,для тебе він-зневага.
Тепер ви з сином вдвох (він дуже любить тата).
Мене облиш й прости-так,мабуть,буде краще
Для нього батько ти,а я...ніщо не значу.
Колиску колихав,колиску дбав щоночі,
Мене дурну прощав,вважав,що я-пророче
Вважав...Чекав...Як стидно!!!Прошу мене прости!
Не мати я,а би.ло-нема в тобі вини...
Тепер себе картаю,тепер себе кляну...
Вернуться як не знаю.Простить мене!Молю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2017
автор: Ольга Зеленська