Що ваш прапор? І де ваш бог?
Ганчірка, прострелена власними кулями?
Таким ганебним був ваш пролог –
Народ ще довго платитиме гулями.
Несли печать і печаль віків,
Нового прийдешнього не помічали,
Шукали народу нових катів
І – безнадійно відстали.
І сором очі не випік...Ні!
На роздоріжжях метали жереб завзято,
Свій страх хотіли втопить у війні –
І ворог вже пер до тихої хати.
І знову ви б’єте у груди себе,
А біль віддається у серці народу –
Не той патріот, хто під себе гребе,
Не той, хто постійно лиш мутить воду!
Рефлексії ваші якісь недолугі:
В холуйстві шукаєте все порятунку.
Того і не знаєте, що для свободи
Потрібні люди другого гатунку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755457
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.10.2017
автор: Георгій Хутірський