Нічка темна світ закрила
синеньким рядном,
спи, моя дитино мила,
зірки за вікном.
Світить Місяць і планети,
і минає час,
а як будеш міцно спати,
все буде гаразд.
А як будеш міцно спати
ніченька прийде,
і стане тебе носити
бачить світ увесь.
Гарні сни тобі покаже,
спатоньки почни,
стане дитятко носити,
тільки–но засни.
Станеш бачить Місяченько
і планети всі,
як вони навколо ходять,
провели стежки.
Тих стежок не буде видно,
та вони ведуть,
такий шлях у них предвічний
і у русі суть.
Спи, миленький, нічка ковдру
синю нап’яла,
і сон гарний на всю нічку
дитині несла.
10.10.2017.
Картинка із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755244
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Светлана Борщ