Проснувшись в холодній кімнаті,
Біля себе не знайдеш мене.
А навіщо тобі треба знати
Через що не схотіла тебе?
А,можливо,тепер я вже інша-
Вже не та,що була я в тих днях.
А,можливо,тепер я вже гірша
І лиш злість ти побачиш в очах.
Не турбуй ти себе,бо даремно,
Не дізнатись тобі ні про що:
Ні про те,що душа в мене темна,
Що кохаєш мене ні за що...
Чорні крила розправила ніч ця.
Вона знає,що я вже не я,
Залишається тільки молиться,
Щоб чорніша не стала душа.
Поболить й перестане,напевно,
Мабуть,з кожним буває таке...
Не благай,не проси,бо даремно-
Не повернеш до себе мене.
Стало холодно в тебе в кімнаті-
А колись вона була й моя...
...А навіщо тобі треба знати?
А навіщо...Я вже не твоя.
Не твоя,бо кохаю другого
Всю йому я віддала себе
Запитаєш ти в мене про нього
Й обманути не зможу тебе.
Чорні крила розправила ніч ця
Вона знає,що я вже не я.
Вона знає,що це не дурниця-
В ліжку друга твого-ось де я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2017
автор: Ольга Зеленська