«Моя земля»
Все, що бачу я довкола — це моя земля!
Все,що чую я навколо — це її душа!
Розкажу я всьому світу,як її люблю.
Розжену я хмари чорні,горе і біду.
Упаду на землю рідну росами, дощами тихими.
Обніму її я ніжно крилами туманів, сивими.
Проспіваю я їй пісню ту, що чула в тихім гаю.
Подарую їй я небо чисте та безкрає.
Боже! Ти почуй молитви тисяч…і мою.
Я прошу щасливу долю — ні я вже молю!
Зглянься на нещасні сльози — сльози матерів.
Захисти від зла й недолі, Ти, своїх синів!
Упаду на землю рідну росами,дощами тихими…
Віра Верховинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754976
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2017
автор: Віра Верховинка