І СКАЗАЛИ ТАК БРАТИ…

       Малий  колючий  їжачок  ліг  тихенько  на  бочок
й  покотився,  покотився...  Аж  в  гайочку  зупинився.
В  тім  гайочку  є  грибочки.
       Три  росте  тут,  де  дубочки.  Два  знайшов  біля  бе-
різки,  у  якої  гарні  кіски.
Ще  один  біля  калини.  Один  біля  горобини.  
Два  зібрав  біля  ялинки  на  колючу  свою  спинку.
Для  малесеньких  сестричок  взяв  ще  два  біля  смерічок.
       Ледве-ледве  дочалапав  до  своєї  в  лісі  хати...
-  Ти  зібрав  грибів  багато!  -  похвалив  синочка  тато.
-  Ой,  які  ж  вони  гарненькі!  -  похвалила  сина  й  ненька.
Ті  грибочки  усі  брали  і  на  гілочки  низали.  А  сестрички  
не  стерпіли,  по  шматочку  відкусили.  Зрозуміли  всі  тоді,
що  грибочки  ті  смачні!
       І  сказали  так  брати:  -  Ми  туди,  куди  і  ти!  Є  й  у  нас  
колючі  спинки.  Позбираєм,  де  ялинки...  де  берізки,  де  
калина,  де  розкішна  горобина.
-  Ми  зберемо,  де  смерічки,-  засміялися  сестрички.  
Пошукаєм,  де  дубочки,  бо  хороші  в  сім'ї  й  дочки!
       Й  покотилися  клубочки...      щоб  знайти  нові  грибочки!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754900
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 11.10.2017
автор: Надія Башинська