Ось не пишеш... І вже здається -
Не потрібна цілому світу.
Вітер з вітром в дощах сміється
До небесного заповіту.
Ти сьогодні не тут ночуєш.
Почуваюся між світами
Порозчавлювана. Відчуєш
Отой крик? Обніми руками...
Ось не пишеш. Кінець як світу.
І всі зорі - як скло побите.
А болить як душа ... Здуріти!
Все повітря в пляшці закрите.
Як же дихати? Як же жити?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2017
автор: Відочка Вансель