Мова знову конфіскує всі мої
Зізнання,
Ховаючи їх у в’язницю тиші.
Можна кричати тільки тоді,
Коли погримує,
Інакше мене заглушує цей
Шум.
Твоє ім’я стало щемом,
Хтось його затиснув в улоговину
Серця,
Відтоді моя душа стала долиною.
Скільки ще тобі бути
Географічною площиною?
Завойовуючи простір,
Ти перемагаєш війну часу.
Він не повірить у мою спрагу до миру,
Поки я чую тебе.
п. с. https://www.youtube.com/watch?v=i2UMG0_kzAQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754607
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2017
автор: Олена Ганько