Одягне брилика онук

Настане  час…    і  упаде,
З  козла  миршавого  корона.  
Черед  для  Раші  вже  гряде,
У  прах  розсиплеться  Горгона.  

І  в  нас  пігмеї  відійдуть,
Шалави,  юде  та  повії.
У  потойбіччя  їх  позвуть,
Сліди  дощами  їх  розвіє.

Досягне  Сонечко  Землі,
Заграють  промені  вогнями.
Старі  проснуться  і  малі,
Разом  з  Небесними  богами.

Одягне  брилика  онук,
Покотить  літо  вітер  степом.
Засаяє  квітом  виднокруг,
Й  воздасть…    мелодії  сонетом.

Струмок  до  річечки  біжить,
Травичку  слідом  напуває.
Боги  зіткали  срібну  нить,
Вкраїна  коні  запрягає.

     Настанет  год.  России  черний  год.
             Пророчество  великого  поета  Лермонтова  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2017
автор: Миколай Волиняк