Роки мої

Чомусь  на  серці  сум,  чомусь  я  не  сміюся,
У  голові  вже  бум,  років  своїх  боюся.
Все  мовби  як  завжди,  все  мовби,  як  і  треба.
Не  стишую  ходи,  підношуся  до  неба.
В  душі  моїй  весна,  а  роки      -  то  багатство    
Буяє  вік  вона,  роки  і  сивина  –  то  непоборне  братство.
А  мій  життєвий  млин  все  перемелють  жорна,
І  плине  віку  плин,  я  жвава  і  проворна.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753863
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 05.10.2017
автор: protsenkovv1968