Гаптує осінь диво-килими

Гаптує  осінь  диво-килими  –
Зна  ж  бо,  немає  кращої  майстрині,
Коли  ж  обійме  ставу  гладь  крильми,
Від  подиву  вода  у  нім  застигне.
Побачивши  земний  казковий  рай,
Гроза  остання  простір  сколихнула,
Осінній  день  пташок  у  гурт  збира
Й  земля,  здалось,  полегшено  зітхнула.

Гарцює  жовтень  в  вітру  на  крилі,
Обтрушує  з  дерев  останнє  листя,
Втекло  далеко  літо  у  брилі,
І  журавлі  у  небо  піднялися.
У  гай  шукає  стежку  листопад,
Простеле  скоро  килими  із  листя,
А  коли  їх  накриє  снігопад,
Заснуть  листочки,  мов  дитя  в  колисці.
6.10.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753519
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.10.2017
автор: Ганна Верес