зітреться все…

"Зітреться  все…"
Зітреться  геть:  велике  і  нікчемне
Час  невблаганно  втягне  у  пітьму
І  все  нетлінне,  вічне  і  буденне
Впаде  сміттям  у  прірву  світову…
Зітруться  спогади  п’янкі,  чуттєві
І  блиск  очей,  і  посмішок  вогонь
І  обіцянки  чільні  і  миттєві
Спітнілий  дотик  зламаних  долонь…
Зітреться  гнів  і  розпач  самогубців
Останній  хрип  старого  віслюка
Солодкі  співи  чемних  душогубців
І  рай  катів  на  купі  кізяка
Зітреться  вмить  і  жадібне,  і  підле
Гадючі  ікла,  шкіра  від  вужа
І  все  пусте,  мерзотне,  остогидле
Залишиться  лишень  сама  душа
І  неприкаяна  і  сиротлива
Метеликом  на  полум’я  летить  
Та  за  гріхи  згоріти  страхітливо
Або  ж  зіллятись  з  сяйвом  щоб  світить.  021017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753473
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2017
автор: nтравень