Ліхтар і вітер. Світла колисання.
Старий пергамент з пилом днів колишніх.
Я вічність пізнаю через Писання,
Без слів порожніх, пафосних і лишніх.
Пішов сусід. Давно уже гуляє.
(у нього ніч і вулиця – кумири)
А в мене тих кумирів і немає,
Я замінив їх на питання віри.
Нащо мені ота земна мінливість?
Дзвін золота обернеться луною.
Я пізнаю і сподіваюсь: милість
Тепло долонь тримає наді мною.
P.S.
За Лютером людина може бути врятована:
- sola scriptura - "лише через Писання";
- sola fide - "лише через віру";
- sola gratia - "лише через милість"
(за матеріалами журналу "Вокруг света" №10 2017 р. (стор 96, кому цікаво)).
P.P.S. Ні, я не протестант.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753388
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.10.2017
автор: rutzt