Надія

Казкова  істота  приходить  у  сні
Нашіптує  щось  на  вушко  мені.
Приємне  та  ніжне  для  мого  сну.
Збагнути  не  можу,  я,  все-таки,  сплю?
Образ  істоти  чіткий,  не  розмитий,
Біда  лише  в  тому,  що  кров'ю  политий.
О,  ніжна  істото,  засмучена  чим?  
Де  ж  той  твій  недруг,  хто  ж  буде  ним?
І  шепіт  її  зрозумілішим  став.
Він  душу  і  тіло  на  шмаття  порвав.
Прокинься,  людино,  подивися  довкола:
Твоя  Батьківщина,  як  билинка,  квола.
А  ми,  українці,  спимо  у  той  час,
Коли  ніжна  істота  чекає  на  нас.
Твоя  Батьківщина  -  це  я,  людино!
І  недруг,  наш  ворог,  ллє  кров  безупинно.
Це  ж  нашою  кров'ю  мене  полито!
Прокинься,  людино,  поки  ще  не  вбито
Живої  надії  у  серці  вкраїнськім,
Бо  ми  ж  той  народ,  що  звуть  українським!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753257
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 01.10.2017
автор: Олен вчитель