Той,хто очолив френдзону,
той,хто поруч у зливу і в спеку.
Як непреривна гра саксофону,
як допомоги рука в небезпеку.
Я люблю його більше,ніж море любить дельфінів,
з ним не сором вести себе якнайдурніше.
Люблю більше,ніж пісня грузинів,
з ним будь-яка атмосфера стає тепліша.
Моя підтримка,моє надійне плече.
З ким не дивишся на машини,коли переходиш дорогу.
Його вдарити велике бажання пече,
коли сказати,що поганий,має змогу.
І всі слова вдячності звучать надто пафосно,
бо ні з ким не сміялась так щиро і радісно.
Зі мною він добрий й безмежно терплячий.
Співчуваю,бо маю характер чортячий.
Мій друг,те найкраще,що є у мені.
Твій голос почую в гучній метушні.
Серед сотень чужих тебе я впізнаю.
Завжди сумую,завжди кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2017
автор: Кароліна