До чого б Воно не торкнулось, все справжнім стає…

До  чого  б  Воно  не  торкнулось,  все  справжнім  стає,
Стає  все  прекрасним  і  сповненим  змістом  чудовим.
Таке  є  Ім'я  чарівне,  дивовижне  Твоє.
Воно  все,  що  хворим  було,  просто  робить  здоровим.

Воно  проникає  у  кожну  клітину  життя  —
Життя,  що  є  ракова  наскрізь  отруйна  пухлина,
Одухотворяючи  чистим  духовним  буттям
Усі  потаємні  його,  невід'ємні  частини.

І  все,  що  було  джерелом  болю,  лиха  і  бід,
Усе,  що  здавалося  зайвим,  поганим,  шкідливим,
Стає  бездоганним.  Це  є  дивовижний  той  плід
Стикання  з  Ім'ям  Твоїм  —  ніжним,  могутнім,  сяйливим.

Ім'я  Твоє,  Господи,  стало  повітрям  моїм,
Мене  воскрешаючим,  чистим,  цілющим  бальзамом.
Я  в  Ньому  живу.  Я  Ним  дихаю.  Я  Його  їм.
В  захопленності  я  Його  поливаю  сльозами.

Йому  я  цілком  віддаюсь.  І  служу  я  Йому.
Спілкуюся  з  Ним.  Ним  наповнюю  час  і  увагу.
Ділюся  Ним  з  іншими.  І  повсякчасно  тому
Таку  відчуваю  безмежну,  незмірну  наснагу.

[i]27.05.2015
Донбас

Із  циклу  віршів  2015-2016  років  "Світоч  любові"  www.PetroRuh.com/2015.html[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753035
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2017
автор: Петро Рух