Вибухає земля і небо,
Вибухає високе сонце
І стирає той звичний світ
Під уламками.
Чи кінець?
Розвалилися межі
Такі надійні
До часу.
Згадалося все,
Що колись проминули так легко,
Тепер каменюкою
Впало на шлях
Знесений вибухом.
Ходу немає
Далі лиш дим,
Очі пече сльоза.
Армагеддон?
Вибухає земля.
Незрушне небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752676
Рубрика: Верлібр
дата надходження 28.09.2017
автор: Траяна