Коли розійдеться імла
Впаде сірими клаптями
Вниз. На землю.
Що помітимо далі?
Неба блакить?
Може клапті оті понівечені
Розповзуться землею.
Уже безборонні ми,
Погляд через імлу
Гострий як голка
У серце спрямоване жало.
Імла обіцяла багато,
От-от проясниться небо.
А сонце осяє руїни,
Уламки, шматки, каменюки.
Нести за собою далі
І очі заплющити годі.
Розсіється морок.
Що видно за обрієм?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752504
Рубрика: Верлібр
дата надходження 27.09.2017
автор: Траяна