Твій брат зрадив тебе!
Чому ж до нього рвешся?
Ти просиш руку-омине тебе,
Хоч сильно ти дружби пнешся.
Було посваритесь чомусь,
Але ти просиш допомоги...
Ти віддаєш ресурс комусь
І віддаєш все до знемоги.
Тебе вже зрадили не раз,
Та всеодно ти сильна, крепка.
Було розділять тебе враз,
Та стягне тебе крепка сітка.
І пута рвеш собою враз,
Не даш себе скувать в кайдани.
Скидаєш з себе всіх зараз,
Але нікчемні в тебе пани.
Хмельницький прославляв тебе,
Й Шевченко не покинув,
І, не шкодуючи себе,
В борьбі за тебе згинув.
А ти поважна, бездоганна,
Піснями ти окута вся.
Йдеш по дорозі, наче панна,
Мов сонце променем сія.
І жодна пісня не опише
Краси твоєї не зрівня.
І лише обраний услише,
Як допомоги ти плага.
І лише обраний поможе
Поможе саме, а не згубить,
Й не кине погляд той ворожий
І брів на тебе ненасупить.
Знайдеться ще один Шевченко
Й розквітнеш знову,як колись,
І буде воля й правда там-то!
За волю й правду ти молись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752210
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.09.2017
автор: Марія Смеш