Заблукала осінь у моїй душі,
Розпустила коси геть не золоті,
Звила павутиння з сумнівів, тривог -
Прижилися в серці міцно, наче мох.
І надії гаснуть, - пада, мовби листя,
Помирають тихо, як гнилі плоди.
Неспокійно серце в моїм тілі б"ється,
Бо бездушно віють в нього злі вітри́.
Розгулялась осінь у моїй душі,
Шумно відгукнулись проливні дощі,
Та засяє сонце, наче оріон -
Час мине осінній - неспокійний сон!
10.09.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751705
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2017
автор: Світлана Крижановська