Вдихну і видихну, і не скажу нічого
Хай тут звучить промовисте мовчання
Ти вже пішла, холодно і ранково
Бо я – твоє небажане бажання
Прийшла й пішла, і ніби й не збулася
Моя ти нерозв’язана задача
Життя - не пазл, не склалося - не кайся
Кохання ж краплею лишилося на здачу
Пірну і випірну із мрій про неможливе
Що скинеш безнадійності кайдани
І посмішка сумна - стає щаслива
І осінь мрій ховає нас в тумани…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2017
автор: Олександр МкКола-вич