Афини їж горянко
Смерека - душа на виріст
Падати буде м'яко
Первісний люд уже виліз
З прадавніх своїх печер
З камінних віків-списів
Видко первісний дух не помер
На днищі в душі осів
Готовий щомить пробудитись
З ведмеже-зимової сплячки
Падати й не розбитись
Ось що насправді лячно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2017
автор: Той,що воює з вітряками