Там у косах, у вербички,
Немов є, жовтенькі стрічки,
Та це ж осені дарунок,
Чарівний, звабливий трунок.
Ще й природне чародійство,
І панянки ніжне дійство,
Все зуміла прикрасити,
Всюди фарбами зросити.
Верба золотом засяє,
Миле сонечко стрічає,
То раптово багровіє,
Коли вітер скрізь повіє…
Хоч за літом і потужить,
Та із осінню все ж дружить.
11.09.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2017
автор: Ніна Незламна