ЖИТА, ЖИТА…

Летять  притомлені  літа,
Лиш  пахнуть  спогади  у  хаті.
Зазеленіли  знов  жита,
Буде  врожай  новий  багатий.  

Снігами  вкриються  жита,
Запихкотять  в  печі  дровцята.
Зима  пройде,  як  і  літа
І  буде  знову  хліб,  як  свято.

Дими  підуть  із  димарів,
Дістане  хліб  із  печі  мати.
Запахне  хлібом  на  дворі
І  знову  осені  чекати.

І  так  по  колу  з  року  в  рік,
Нема  коли  відпочивати…
Нате  й  родився  чоловік,
Щоб  хліб  ростити  і  збирати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750950
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: Віталій Назарук