Тривоги
мов стомлені оси
розбрелись крадькома
по кутках,
а спомин
в безсоння
гундосить…
крамарює ця осінь —
левиця –
прудка.
знічнілося
в серці
вже зовсім,
переплутані мрева
десь сплять,
нудьгу
дорозпродує
осінь…
— «Кальвадосу» мені ти налий
грам сто п’ять…
здригнулись щоб
вітру
пачоси
у яскині
заблуканих
мрій
щоби Жовтень —
трюкач
(в посив) —
спаленів,
розвальсований
в грі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750943
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: *SELENA*